Біологія конспекти всіх уроків 8 клас
ВСТУП
У «Вступі» школярі ознайомлюються із царством Тварини як складовою частиною природи, отримують уявлення про різноманітність тварин, їхню класифікацію, роль тварин у житті людини. Ці знання покладено в основу подальшого вивчення особливостей будови й життєдіяльності тварин.
УРОК № 1
Тема. Зоологія — наука про тварин. Царство Тварини — складова частина природи.
Мета: сформувати у школярів поняття про науку зоологію й про царство Тварини як складову частину природи.
Обладнання й матеріали: підручник [1], зошит [3], фотографії й плакати, що дозволяють розповісти про науку зоологію й показати царство Тварини як складову частину природи.
Базові поняття й терміни: природа, система живої природи, царство Тварини, зоологія.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Хід уроку
I.Організаційний етап
На цьому етапі вчитель вітає учнів, перевіряє їхню готовність до уроку й наявність домашнього завдання. Якісну оцінку домашнього завдання вчитель дає після перевірки зошитів або опитування учнів.
У наступних уроках ми не будемо деталізувати цей етап, даючи можливість вчителеві діяти на свій розсуд, використовуючи різні форми перевірки домашнього завдання. Будуть прописані тільки перевірки виконання домашніх лабораторних робіт, які е у зошиті [2].
II.Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності.
Обговорення проблемної ситуації або питання
На початку кожного уроку передбачено обговорення проблемної ситуації або питання. Це дозволяє здійснити не тільки актуалізацію опорних знань, але й мотивацію навчальної діяльності. Учитель пропонує школярам обговорити проблему, проблемну ситуацію або питання, що дає їм можливість усвідомити необхідність подальшого вивчення теми уроку. Учитель вислуховує думки учнів, потім ці думки обговорюються, після цього вчитель і учні підбивають підсумок дискусії. Під час обговорення учні з одного боку активно застосовують знання, які вже вони мають, а з іншого — розуміють, що цих знань недостатньо для вирішення проблеми або відповіді на питання. Вони роблять висновок про те, що їм потрібна додаткова інформація.
Даний урок можна почати від обговорення такого питання: «Як ви думаєте, чи можуть тварини існувати незалежно від інших живих організмів?»
III.Вивчення нового матеріалу
Робота з підручником
Під час вивчення нового матеріалу можна використовувати роботу в групах, котра заснована на вивченні тексту підручника і його подальшому обговоренні в цій групі.
Робота з текстом підручника є важливим елементом навчання. Школярі повинні поступово опановувати навички роботи з науковими й навчальними текстами, вміти структурувати такі тексти й отримувати з них наукову інформацію. Предмет «Біологія» дає можливість формувати у школярів уміння активно користуватися змістом підручника, швидко знаходити в параграфі необхідну інформацію й застосовувати її для пошуку відповідей на запитання, що виникають. Восьмикласник повинен розуміти зміст тексту, що читається, виділяти з нього головне, узагальнювати прочитане, робити висновки. Він також повинен уміти користуватися словником, отримувати з нього інформацію про невідомі терміни. Усі ці вміння формуються поступово. Тому робота з підручником повинна проводитися на кожному уроці.
На цьому ж уроці, після того, як школярі обговорять неможливість існування тварин незалежно від інших живих організмів, їм пропонується прочитати частину тексту параграфа «Зоологія — наука про тварин» на с. 6—9 та обговорити в групах нову інформацію.
Розповідь учителя з елементами бесіди
Розповідь із елементами бесіди дає можливість учителеві не тільки розповідати, але й постійно спілкуватися зі школярами, з’ясовуючи ступінь розуміння й коригуючи розповідь в разі потреби. Учителі досить часто використовують таку форму роботи, оскільки вона дає можливість викладати новий матеріал, контролюючи його розуміння.
На цьому уроці бесіда починається з розповіді про науку зоологію, царство Тварини і його місце в системі живої природи.
1. Царства живої природи
Розмову про царства природи слід починати з повторення вже вивчених царств. Про кожне з них потрібно поставити запитання й вислухати відповіді учнів. Після цього стане зрозумілим, на чому зупинитися і що пояснити докладніше.
Учені виділяють п’ять царств. Назвіть царства, які ви знаєте.
Учитель вислуховує відповіді школярів і розширює їхнє знання, доповнюючи те, що ними було сказано.
2. Ознаки живих організмів
Можливо, є необхідність поговорити зі школярами про ознаки живих організмів, для того щоб можна було виділити основні ознаки живого й особливості саме тваринних організмів.
Усі живі організми поєднує те, що вони мають ряд основних ознак. Треба запитати у школярів, які це ознаки, вислухати їхні відповіді й додати ті ознаки, які школярі не назвали.
Основні ознаки живого.
1. Єдність хімічного складу (до складу живих організмів входять білки, нуклеїнові кислоти, вуглеводи, ліпіди).
2. Єдиний принцип структурної організації (всі живі організми складаються із клітин).
3. Самовідтворення (репродукція).
Розповідаючи про цю ознаку, необхідно показати, що існування кожної окремо взятої біологічної системи обмежене в часі й підтримування життя пов’язане із самовідтворенням. Репродукція тісно пов’язана з іншими фундаментальними властивостями живих організмів — спадковістю й мінливістю.
4. Спадковість — здатність живих організмів передавати свої ознаки й властивості наступному поколінню.
5. Мінливість — це здатність живих організмів існувати в різних формах і варіаціях.
6. Ріст і розвиток.
Розповідаючи про цю ознаку, слід нагадати, що процеси росту й розвитку характерні для всіх живих організмів і є загальними властивостями живої матерії. Вони взаємозалежні, але нетотожні. Рости — означає збільшуватися в розмірах і масі зі збереженням загальних рис будови. Розвиток же супроводжується зміною живих об’єктів, у результаті розвитку виникає новий якісний стан об’єкта.
7. Подразливість.
Розповідаючи про цю ознаку, слід показати, що в процесі еволюції у живих організмів виробилася й закріпилася властивість вибірково реагувати на зовнішні впливи. Цю властивість називають подразливістю. Реакція багатоклітинних тварин на подразники здійснюється за допомогою нервової системи й називається рефлексом. Організми, які не мають нервової системи, наприклад, найпростіші або рослини, позбавлені рефлексів, їхня реакція на вплив зовнішніх факторів виражається в зміні характеру руху або росту. Відповідні реакції найпростіших одноклітинних тварин називають таксисами. Наприклад, позитивний фототаксис — рух у напрямку до світла, негативний фототаксис — рух у напрямку від світла.
Можна запитати про те, які рухи характерні для рослин (тропізми, настії).
8. Дискретність.
Із цією властивістю живого школярі зустрічаються вперше, про неї потрібно розповісти детальніше. Слово дискретність походить від латинського discretum, що означає переривчастий, розділений, такий, що складається з окремих частин. Дискретність — загальна властивість матерії. Життя на Землі проявляється у вигляді дискретних форм. Будь-яка біологічна система (наприклад, організм, популяція, вид, біоценоз) складається з окремих, однак взаємозалежних і взаємодіючих частин, що утворюють структурно-функціональну єдність.
9. Авторегуляція.
Із цією властивістю живого школярі також не зустрічалися в процесі попереднього вивчення біології. Авторегуляція (саморегуляція) тісно пов’язана з гомеостазом. Гомеостаз — це здатність живих організмів, які живуть у безупинно мінливих умовах середовища, підтримувати сталість свого хімічного складу й інтенсивність фізіологічних процесів. Авторегуляція здійснюється за допомогою гомеостазу.
10. Ритмічність.
Необхідно відзначити, що періодичні зміни в навколишньому середовищі впливають на живу природу, формуючи власні ритми живих організмів. Ці ритми залежать від ритмічних процесів, характерних для Сонця, Землі й Місяця, тобто мають космічне походження. Ритмічність, спрямована на узгодження функцій організмів із навколишнім середовищем, є необхідною пристосувальною реакцією. На жаль, ця властивість живих організмів зазвичай обминається увагою й рідко обговорюється на уроках біології, що призводить до нерозуміння учнями багатьох явищ і процесів у живій природі.
3. Тварини в системі живої природи
Оскільки школярі вже знають про поділ живих організмів на царства й вивчали царства Рослини, Гриби і Дроб’янки, то доцільно починати розмову про царство Тварини із повторення поняття «система».
Навколишній світ являє собою єдину систему. Система — це ціле, що складається із частин (компонентів), які є взаємозалежними й впливають один на одного. Основними компонентами навколишнього світу є жива й нежива природа. Між живою й неживою природою існують численні зв’язки. Хто може навести приклади таких зв’язків? Наприклад, для всіх живих організмів (компоненти живої природи) необхідна вода (частина неживої природи), без води життя неможливе. У той же час багата рослинність лісів зберігає вологу в грунті, зволожує повітря. Після вирубки лісів зменшується кількість води в грунті, міліють ріки, клімат стає більш сухим.
Жива й нежива природа також є складними системами. До складу системи живої природи входять живі організми: рослини, тварини, гриби, бактерії, міме якими існують взаємозв’язки. Хто може навести приклади таких взаємозв’язків? Наприклад, рослини служать їжею для травоїдних тварин. Після відмирання рослин і тварин їхні, залишки потрапляють у ґрунт, де ґрунтові гриби й бактерії розкладають їх до мінеральних, тобто дуже простих речовин, якими харчуються рослини.
Потім потрібно поговорити про особливості тварин, їх відмінності від рослин і грибів.
Показуючи зв’язки тварин з іншими організмами, слід сказати про те, що у тварин багато спільних рис із представниками інших царств. Наприклад, тварини й рослини маю!-» клітинну будову, подібний хімічний склад, багато спільних властивостей (обмін речовин, спадковість, мінливість, подразливість). Ці зв’язки глобальні, вони відображають спільність усього живого на Землі.
Як споживачі готової органічної речовини, тобто консументи, тварини є найважливішими ланками ланцюгів і сіток живлення. У результаті процесів життєдіяльності й рухливості тварини споживають, перерозподіляють у біосфері величезні кількості речовини та енергії й завдяки цьому прискорюють плин біологічного колообігу речовин.
Чималою є роль тварин (особливо комах) як запилювачів квіткових рослин» розповсюджувачів насіння й плодів. Незаперечний їхній внесок у процеси утворення ґрунту (черви, личинки комах, риючі гризуни), у формування ландшафтів (риючі тварини, копитні, бобри). Тваринний світ є частиною системи живої природи й впливає на життя біосфери й людини.
Звичайно, не весь матеріал, запропонований для розповіді з елементами бесіди, учитель буде використовувати на уроці, а можливо, побудує бесіду по-іншому, спираючись на іншу логіку свого викладу.
ІV.Узагальнення й систематизація знань і вмінь учнів
Робота із зошитом
Робочим зошитом [3] можна користуватися під час закріплення й контролю знань як на уроці, так і вдома. Для цього учитель обирає завдання із зошита. Виконання цих завдань дає можливість формувати у школярів уміння користуватися таблицями, малюнками, схемами, працювати самостійно.
Робота з підручником
Підручник може бути використаний як при вивченні нового матеріалу, так і під час проведення систематизації й контролю знань і вмінь учнів. На цьому уроці учні ознайомлюються з рубрикою «Запам’ятайте найважливіше» на с. 8. При необхідності записують висновки в зошит.
Питання для повторення й обговорення
У рубриці «Перевірте свої знання» є питання для повторення й обговорення. На даному уроці можна використовувати запитання 3, 4 на с. 8 підручника.
V.Самостійна робота учнів
Самостійна робота учнів може бути організована на кожному уроці. Наприклад, учні самостійно опрацьовують і записують у зошит розділи підручника [1] «Запам’ятайте найважливіше» або ознайомлюються з рубриками «Наука та науковці», «Енциклопедична вставка», «Готуємося до тематичного оцінювання», «Висновок».
Зміст самостійної роботи вчитель вибирає на свій розсуд. У наступних уроках ми не будемо докладно прописувати цей етап, надаючи можливість учителеві діяти самостійно. Будемо тільки радити, на якому уроці доцільніше використовувати той або інший матеріал з різних рубрик підручника [1].
VI.Підсумки уроку
Школярі самостійно підбивають підсумок уроку, звертаючи увагу на
ті нові знання, яких вони здобули в процесі уроку, демонструють розуміння таких понять, як природа, система живої природи, царство Тварини, визначають місце тварин у системі живої природи. У наступних уроках ми не будемо докладно прописувати цей етап, надаючи можливість учителеві діяти на власний розсуд.
VII.Домашнє завдання
Усі домашні завдання вказані за підручником [1] і зошитами [2], [3].
У підручнику [1] прочитати § 1, відповісти на запитання 5, 6 після параграфа на с. 9.
Виконати завдання в зошиті [3, с. 2].
Тема уроку. Загальна характеристика грибів
Освітні цілі:
- ознайомити учнів з ознаками організмів царства Гриби, їхньою класифікацією;
- вивчити будову гриба і його клітини;
- з’ясувати відмінності і спільні риси грибів з рослинами і тваринами;
- розглянути особливості процесів життєдіяльності;
- розкрити роль грибів в природі і житті людини;
- формувати в учнів компетенції саморозвитку і самоосвіти, продуктивної творчої діяльності, розвивати загальнокультурну і інформаційно-комунікаційну компетенції
Обладнання: таблиці, муляжі грибів, біла цвіль на кусочках хліба, плодові тіла трутовиків і печериць
Тип уроку: засвоєння нових знань
Хід уроку
І. Організаційний момент
Створення емоційного настрою
Учитель. Доброго дня, діти! Я дуже рада бачити всіх вас на уроці! Наш сьогоднішній урок незвичайний, але я сподіваюся, що вас він буде цікавим.
Давайте один одному всміхнемось
Із усмішки натхнення зачерпнемо,
Із настроєм почнемо працювати
І перешкоди будь-які долати!
ІІ. Актуалізація опорних знань
Використання елементів ейдетики
Учитель. То ж пригадайте, які є царства живої природи?
Підніміть ліву руку перед собою. Правою рукою візьміться за вказівний палець лівої – нехай він символізує царство Рослини. Уявіть свою улюблену квітку, яка виросла і зацвіла на вашому вказівному пальці.
Середній палець буде уособлювати царство Тварини. Уявіть, як на нього стрибнула улюблена тварина і «говорить» до вас.
А зараз візьміться за безіменний палець. Нехай він представляє царство Гриби. Уявіть, що цей палець перетворився на гриб (опеньок, білий чи будь-який інший).
Потім торкніться до мізинця. Він найменший і тому символізуватиме мікроорганізми (бактерії), які входять до царства Дроб’янки.
Залишився великий палець – направлений убік від інших. Нехай він позначає царство Віра (віруси) – неклітинні форми життя.
Щоб краще запам’ятати цю інформацію, складіть кулак і побачите, що чотири пальці, які символізують царства Рослини, Тварини, Гриби, Дроб’янки, тримаються разом – це будуть організми клітинної будови, а великий палець, який символізує царство Віруси – лише торкається зверху, бо віруси мають неклітинну будову.
То ж не забуваймо (слайд 2) класифікацію живих організмів
Імперія Неклітинні організми Клітинні організми
Надцарства Еукаріоти Прокаріоти
Царства Віра 1. Рослини Дроб’янки
2. Тварини
3. Гриби
Учитель. Яке з цих п’яти царств ви вивчали на попередніх уроках?
Чому царство Рослини належить до надцарства Еукаріоти?
На які відділи поділяється царство Рослини?
Давайте пригадаємо ознаки, які властиві рослинам. А допоможе нам у цьому це незвичайне дерево. (Гра «Дерево рішень» - на магнітній дошці намальовано дерево.) До нього прикріплено листочки з паперу, зі зворотного боку яких написані запитання. Послідовність відривання листків вказано на листкових пластинках цифрами.
- Який спосіб живлення у рослин? (Автотрофний).
- Який процес життєдіяльності забезпечує рослинам автотрофне живлення? (Фотосинтез).
- В якому стані надходять поживні речовини у клітини рослин? (У вигляді розчинів різних сполук).
- Яка будова рослинної клітини? (Із зовні вона вкрита міцною целюлозною клітинною стінкою. Під нею у цитоплазмі є ядро, пластиди – хлоропласти, хромопласти, лейкопласти, вакуолі з клітинним соком, мітохондрії).
- Назвіть тканини рослин. (Покривна, основна, провідна, механічна, твірна).
- Чи здатні рослини до активного руху? (Ні).
- Який ріст у рослин? (Необмежений).
- Які речовини рослини відкладають про запас? (Крохмаль).
- Яка симетрія тіла у рослин? (Тіло несиметричне, розгалужене).
- Які форми подразливості властиві рослинам? (Ростові та скоротливі рухи).
- Які способи розмноження характерні для рослин?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Учитель. (Вправа «Снігова лавина»). Яких організмів стосуються ці запитання?
*Що є об’єктом «тихого полювання» ?
*Що можна знайти восени під листям біля дерев?
*Що допомагає хлібу перебродити?
*Що в лісі рятує тварин від голоду?
*Що шукають спеціально навчені собаки в землі, а люди продають це дуже дорого?
*Що є сировиною для виробництва антибіотиків?
Учитель. Так, правильно. Всі ці запитання стосуються грибів.
Інтерактивна вправа «Гронування».
Учитель. Що вам відомо про гриби?
(Учні висловлюють усе, що їм відомо про гриби, учитель записує їхні повідомлення і допомагає встановити зв’язки між поняттями).
Учитель. Подивіться уважно на живі об’єкти, що є у вас на столах. Що є спільним між печерицею, цвіллю, яка виросла на забутому в хлібниці шматку хліба, дріжджами і трутовиком, який з’явився на стовбурі дерева?
Усе це є гриби. Світ грибів великий і різноманітний.
Що ж це за спільні ознаки, які об’єднують печерицю, цвіль, дріжджі і трутовиків одне царство Гриби?
Відповідь на це запитання ви отримаєте сьогодні на уроці.
Повідомлення теми, мети та завдань уроку
Учитель. То ж тема нашого уроку: «Загальна характеристика грибів»
Мета:
*ознайомити учнів з різноманітністю і сучасною класифікацією
грибів;
*з’ясувати особливості будови і життєдіяльності грибів, їх
походження і поширення;
*виявити риси подібності грибів з рослинами і тваринами;
*розкрити значення грибів у природі та в житті людини.
ІV. Вивчення нового матеріалу
Учитель. Проникнути в таємниці царства Грибів нам допоможе природнича телепередача «У світі грибів». Вона монтуватиметься нами у різних студіях.
1-ша студія, до якої ми завітаємо – це студія «Найвідоміші і найтаємничіші». Пропоную здійснити екскурсію в історію розвитку мікології – науки про гриби.
Учень 1. Перша згадка про гриби зустрічається в працях відомого лікаря Давньої Греції Гіппократа, який жив у V ст. до н.е. Арістотель, який жив на століття пізніше за Гіппократа, також цікавився грибами. А один із його учнів, Теофраст описав усі відомі йому гриби, розділивши їх на їстівні та отруйні.
Учень 2. Відомий італійський ботанік Мікелі став очевидцем досить дивного явища. Якось він поклав на аркуш чистого білого паперу пластинками вниз шапочку печериці і забув про неї. А коли підняв її, то побачив на папері ледь помітний геометрично правильний візерунок із порошинок. Такий самий дослід Мікелі провів із сироїжками та підосичником. Він помітив, що грибний пил має різне забарвлення. Ученому вдалося проростити його і цим покласти край розмовам про виникнення грибів від ударів блискавки, гниття, рясної роси або просто від тіні.
Учень 3. Г. де Фріз запропонував виділити гриби в самостійне царство у ІІ половині ХІХ ст. В Україні мікологія почала розвиватися у 30-х роках ХХ ст. Видатними українськими мікологами є М.Підоплічко, В.Білай, І.Дудка.
Походження грибів ще до кінця не з’ясоване. Вважають, що одні групи грибів беруть початок від найпростіших тварин, а інші - від водоростей.
Учень 4. Більшість грибів живе у ґрунтовому та наземно-повітряному середовищах, паразитують у живих організмах, а незначна частина живе у воді.
За сучасною класифікацією царство Гриби поділяється на три відділи: Слизовики, Гриби, Лишайники.
2-га студія. Не менш цікаву інформацію підготувала студія «У світі слизовиків»
Учень 1.Слизовики – це організми, які не мають сталої форми тіла. Таке тіло називають плазмодієм. Слизовики мають невеликі розміри. Вони різного забарвлення (жовтого, білого, оранжевого). Молоді слизовики можуть пересуватися завдяки перетіканню цитоплазми з однієї точки в іншу. Такий рух називають амебоїдним. Розмножуються вони спорами.
Учень 2. Їх налічується близько 450 видів. Поширені у вологих темних місцях. За способом живлення вони є гетеротрофами, зокрема сапротрофами і паразитами. Несприятливі умови переживають у стані спокою. Часто є збудниками хвороб рослин: альпідій капустяний викликає хворобу капусти «чорну ніжку», а спонгоспора – паршу картоплі.
3-тя студія, яку ми з вами відвідаємо називається «Біологія грибів».
Інтерактивна вправа «Малюнок на замовлення».
Учитель. Слухаючи розповідь про будову клітини грибів ви повинні намалювати її в зошитах і підписати складові, а один учень виконує це завдання – «малюнок на замовлення» на дошці.
Учень 1. Клітини грибів оточені клітинною стінкою, основу якої переважно складає хітин – речовина, яка властива комахам. Хітин є стійким до впливу бактерій і різних хімічних сполук, що є важливим для життя у ґрунті чи в живих організмах. У середині клітини в цитоплазмі є ядро, а частіше їх декілька, вакуолі з клітинним соком, мітохондрії. Важливою особливістю грибів є відсутність пластид, а відповідно і процесу фотосинтезу. Запасні продукти відкладаються у вигляді глікогену або жиру, крохмаль ніколи не утворюється.
Учень 2. Якщо розкопати землю біля основи ніжки підберезника чи розглянути з допомогою мікроскопа цвіль на хлібі, то можна побачити плетиво тонких ниток. Це вегетативне тіло гриба – грибниця або міцелій, а тонкі нитки називаються гіфами. Залежно від будови гіфів гриби поділяють на нижчі та вищі .У нижчих грибів гіфи міцелію не мають перегородок і є немов однією сильно розгалуженою гігантською клітиною. У вищих грибів гіфи розділені поперечними перегородками на клітини. Їхній міцелій багатоклітинний.
Учень 3. У шапкових грибів (підберезники, лисички, маслюки, сироїжки та інші) крім вегетативного тіла, яке є у ґрунті, є ще і плодове тіло. Плодове тіло – це щільно переплетені гіфи, що формують шапку і ніжку. Ніжкою гриб з’єднаний з міцелієм – вегетативним тілом. Справжні тканини у грибів відсутні.
З нижнього боку шапки розміщені пластинки або трубочки, на яких утворюються спорангії із спорами. Грибний пил, який побачив Мікелі, був спорами. Його дослід може повторити кожен із вас. Дозрілі спори поширюються вітром, тваринами, водою. Тому спори крім функції розмноження забезпечують ще і поширення грибів у природі.
4-та студія. Раді вітати нас і на студії «Фізіологія грибів».
Учень 1. Гриби живляться всмоктуючи розчини різних сполук всією поверхнею грибниці. За способом живлення вони є гетеротрофами, які поділяються на три групи:
- сапротрофи , які живуть на рештках рослин і тварин. Виділяючи ферменти, вони розкладають органічні рештки і всмоктують поживні речовини всією поверхнею грибниці. До цієї групи належать дріжджі, мукор, пеніцил;
- паразити, які живляться поживними речовинами із клітин хазяїна;
- симбіотрофи, які вступають у взаємовигідне співжиття з іншими організмами й обмінюються з ними речовинами, необхідними для життєдіяльності.
Учень 2. Більшість грибів, як і рослини, дихають киснем. Їх називають аеробами. Але серед грибів є такі, що можуть жити в середовищі, де кисню нема. До таких організмів належать дріжджі. Необхідну їм енергію вони отримують за рахунок розщеплення органічних сполук без участі кисню. Такі організми називають анаеробами.
Учень 3. Ріст у грибів необмежений і швидкий. Цим вони компенсують відсутність активного руху.
Плодові тіла шапкових грибів ростуть дуже швидко. Наприклад, за 5 днів підосичник виростає до 12см, білий гриб – до 9см, підберезник – до 7см. Живуть плодові тіла у середньому 10 днів, а їхньому швидкому росту сприяють тепло (12 – 220С) і вологість (80 – 85 %). Проте рекорд належить веселиці смердючій, яка зустрічається в листяних і хвойних лісах, у садах і парках. За 1 хвилину шапка веселики піднімається на 5мм – вона росте практично на очах (до речі, швидше за бамбук).
Учень 4. Розмножуються гриби вегетативно, статево і нестатево.
Вегетативно розмножуються багатоклітинні гриби внаслідок відокремлення багатоклітинних частин грибниці – вегетативного тіла.
Статеве розмноження відбувається за допомогою статевих клітин – чоловічих (сперматозоїдів) та жіночих (яйцеклітитин).
Нестатеве розмноження здійснюється спорами, які утворюються у спорангіях. Спори слугують і для розселення грибів.
У дріжджів нестатеве розмноження здійснюється брунькуванням клітин. Від більшої материнської клітини відокремлюється дрібніша – брунька. Рідше дріжджі розмножуються поділом клітини навпіл.
5-та студія. Зачекались на нас на студії «Фізкультхвилинка».
Руханка
Раз, два – всі пірнають,
Три, чотири – виринають,
П’ять, шість – на воді
Кріпнуть крильця молоді.
Сім, вісім, що є сили
Всі до берега доплили,
Дев’ять, десять – обтрусились
І за парти опустились.
6- та студія. Не можемо ми оминути увагою студію «Дослідницьку».
Учитель. Гриби займають проміжне положення між рослинами і тваринами. Використовуючи отриману на уроці інформацію і текст параграфа на сторінці 220, встановіть та випишіть спільні риси грибів з рослинами та тваринами.
7 студія. А зараз ми завітаємо на студію «Підприємницьку». Чим здивують нас вони?
Учень 1. Гриби відіграють важливу роль у природі. Основне їхнє призначення – це руйнування й розкладання органічних решток.
Важлива роль грибі в утворенні симбіозу із вищими рослинами та водоростями. Більше 80% судинних рослин пов’язані з грибами кореневою системою, що покращує їхнє ґрунтове живлення.
Плодові тіла шапкових грибів є кормом для багатьох тварин.
Учень 2. Не менш важливе значення грибів і в житті людини. Дріжджові гриби вона використовує у хлібопекарській промисловості, для виробництва пива, вина, спирту, сирів. Кормові дріжджі вирощують на соломі, відходах деревини і разом з комбікормами згодовують тваринам.
Їстівні гриби є харчовим продуктом.
Деякі гриби використовують у медицині. Пеніцил для отримання антибіотиків, чагу для лікування певних захворювань, пивні дріжджі як джерело вітамінів.
Учень 3. Гриби мають і негативне значення для людини. Так сапротрофні гриби псують харчові продукти, руйнують дерев’яні будівлі, шпали, книги. Гриби можуть спричиняти різні хвороби рослин, тварин, людини. Вживання отруйних грибів може призвести до смерті.
V. Узагальнення і систематизація знань.
8-ма студія. А тепер улюблена всіма студія «Розумники і розумниці».
Учитель. Гості, присутні на уроці, склали нам своє привітання, але ви його повинні розкодувати. Код до привітання вони написали у таблиці. Спочатку ви читаєте твердження, яке записане у 2-му стовпчику, якщо воно вірне, то сполучаєте лінією точки з цифрами, які вказані навпроти твердження у 1-му стовпчику. Якщо ж твердження хибне, то ви ці